Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
ХТО ДАВ ШЕВ? М"ЯЧА ?

 
Форварда Андр?я ?м"я укра?нського футбол?ста Андр?я Шевченка
нин? в ус?х на вустах. За кожним його кроком на пол? ревно стежать заповзят? вбол?вальники, а останн?й матч з участю Шеви обговорювали нав?ть далек? в?д спорту люди. У сво? двадцять п"ять Андр?й став людиною св?тового (принаймн? у спорт?) масштабу. Однак мало хто зик, що зродився цей талант не на столичних стад?онах, а в глухому сел? Дв?рк?вщин? Ки?всько? област?. Спец?альна кореспондентка "Експресу" побувала на батьк?вщин? знамени-того футбол?ста, де зустр?лася з його батьками, ?ншими родичами, одно-сельцями ? вчителями.

 
  
 

... Дарма шукати р?дне Шевине село на карт? чи гортати теле-фонн? дов?дники, аби д?знатися, де ж воно ? ? хто в ньому живе. Невеличка Дв?рк?вщина за к?ль-кадесят к?лометр?в в?д Яготина - село малов?доме, не знайти його нав?ть на карт? руху автобус?в Яготинського району!

?з старожилами-всезнайками я забралась у напхом напханий па-зик ? хвилин за двадцять вийшла посеред дороги, праворуч яко? - вс?ма забута Дв?рк?вщина. Того суботнього ранку село гуд?ло ? ворушилося, немов велетенський мурашник. Ус? дв?рк?вчани на заклик свого голови вийшли на передвеликодню толоку -при-брати вулички та об?йстя. А сам голова у кирзових чоботях та фуфайц? залюбки згодився пока-зати мен? хату, де народився Андр?й Шевченко.

"Половина мешканц?в нашого села ма? пр?звище Дв?рко, - опов?да? дорогою Олександр ?вахно. - Кажуть, що так звали першого пом?щика, який волод?в цими землями. А друга половина дв?рк?вчан - Шевченки. Та ясна р?ч, чию ви хату шука?те, - усм?ха?ться з-п?д вус?в с?льський голова. - Скажу вам, що вс? родич? Андр?я, ? по материн?й л?н??, ? по батьков?й, - кор?нн? жител? нашого села. Д?д Григор?й Шевченко, бабуся, прабабуся жили тут в?ддавна. Н?кого з них вже на св?т? нема?. По материн?й л?н?? 82-р?чний д?дусь Микола Ганджа ще живий, але заслаб ста-рий трохи, то донька до Ки?ва його й забрала. Колись на ?хн?х подв?р"ях завше гам?рно було, а тепер роз"?халися хто куди..."

ВОРОТАМИ ДЛЯ АНДР?Я БУЛИ СТ?НИ КЛУН?

Отак за розмовою дочалапали аж край села, де одна попри одну виструнчилися чистеньк? б?-леньк? хати батьк?в Андр?я Шев-ченка. На подв?р"? з пилкою в руц? чолов?к середн?х рок?в, зодягне-ний у спец?вку, саме в?дпилював г?лки яблун?. С?льський голова пошепки п?дказу?, що то дядько Андр?я - р?дний батьк?в брат. Пом?тивши гостей, чолов?к зл?за? з дерева ? йде в?дчиняти хв?ртку. Вс?да?мося за столом. Витираю-чи рушником руки, Володимир Григорович повол? пригаду? роки життя у Дв?рк?вщин?: "У цьому дом? жило ц?ле поко-л?ння Шевченк?в. Нас у батьк?в було четверо: я, м?й брат Микола (батько Андр?я) ? дв? сестри. Че-рез паркан по сус?дству, он там-течки, жила с?м"я Миколи ?андж?, який мав доньок Любу (мати Андр?я) та Л?ду. Мама й тато Андр?я приятелювали з малих л?т, а пот?м ? побралися. Бучного вес?лля не справляли. На подв?р"? п?д нав?сом поставили столи ? гу-ляли до ранку. А згодом брата, як в?йськового, в?дрядили служити у Н?меччину, де в них народилася Оленка. Лише через десять рок?в повернулися вони на Дв?рк?в-щину, ? тут з"явився Ш св?т Ан-др?й".

Сьогодн? в сел? ще пам"ятають той теплий вересневий день 1979 року, коли на подв?р"? Шевченк?в за великим столом, який вгинав-ся в?д на?дк?в та гор?лки, пили за здоров"я новонародженого Анд-р?я. Якби хто сказав тод?, що в колисц? посапу? один ?з майбутн?х гранд?в св?тового футболе. то н?хто б не пов?рив ? п?сля деся-то? чарки. Минуло м?сяц?в зо два, ? Андр?я повезли до сус?днього села, щоб охрестити.

"Коли ж малому минув р?к, за дв?рк?вською традиц??ю, хрещен? батьки п?дстригли хлопчика, - пригаду? дядько. - Бабуся нака-зала закопати волоссячко п?д ку-черяву грушку, щоби пот?м куче-рявилася парубкова шевелюра. Ми в ц? побрехеньки не в?рили, але т?льки-но Андр?й п?др?с, по-бачили, що в нього й справд? во-лосся в"?ться".

Володимир Григорович з такою любов"ю розпов?да? про плем?н-ника, що увесь аж ся? в?д гордост?. Пригаду?, що той р?с звичайною дитиною, але, на в?дм?ну в?д однол?тк?в, змалку був дуже жва-вий.

"Якось ми намагалися пригада-ти, хто ж першим прин?с у хату м"яча ? подарував його Андр??в?, але так ? не пригадали. Мен? зда?ться що копати м'яча в?н навчився ран?ше, н?ж ходити, - жарту? Володимир Григоро-вич. - Одного разу прийшов я до брата, а двор?чний непоси-дюх гаса? по хат? з перебинто-ваною головою. "Що таке?" - питаю. Виявля?ться, малий хот?в п?дбити ногою м"яч, але не втримав р?вновагу ? впав на спину. Вдарився головою до печ? чи столу.

Отака його перша футбольна травма була. А може, то був знак згори? Бо п?сля цього випадку Андр?я без м"яча вже н?хто не ба-чив. На подв?р"? т?льки й чулися глух? удари. Бум! Бум! Бум! То Андр?й до знемоги лупив м"ячем до ст?ни клун?, забиваючи сво? перш? голи. Ск?льки з ним свари-лися, що ту клуню рознесе, та х?ба слухав кого? Чи думали ми тод?, що на цьому дв?рк?вському подв?р"? Андр?й на чемп?она тре-ну?ться?.."

АНДР?Й ВДАВСЯ У СВОГО Д?ДА

Непом?тно мина? час за бес?-дою, але зненацька Володимир Григорович змовка? ? настороже-но прислуха?ться: знадвору доли-на? гул мотора, чути голоси. "Та невже! - зрива?ться на ноги Во-лодимир Григорович ? б"? себе руками п боки. - Брат при?хав." З ?тал?? повернувся'

Виб?гаю з хати сл?дом ? через паркан бачу, що на сус?дньому подв?р"?, яке ще годину тому ви давалося пусткою, а на будинку нис?в великий замок, тепер га м?рно ? метушливо. Виблискую чий новизною велетенський ср?б лястий "Мерседес" за?хав поп?.? саму хату. Миловидна ж?нка за-носить вал?зи, а по подв?р"? хазяй новито походжа? в?йськово? вип равки сивуватий чолов?к. Не можу змарнувати нагоду поговорити з батьками легендарного Шеви. Вже за к?лька хвилин ми сидимо на канап? у к?мнат?, де колись жила Андр??ва родина. Довкола чистота ? вз?рцевий порядок, - попри те, що тут давно н?хто не живе. Надерев"яному стол?, вкри-тому б?лосн?жною скатертиною. у рамц? - любительське фото Андр?я. Приязний ? усм?хнений, в?н зовс?м не скида?ться на з?рку св?тового футболу. Вже згодом зрозум?ю, що простота ? щир?сть йому передалися з батьк?вськими генами.

"Ми жили тут, поки Андр??в? виповнилося три рочки, -роз-пов?да? мати футбол?ста - Лю-бов Микола?вна. - Коли до Ки?-ва пере?хали, теж частенько сюди нав?дувалися. На кан?кули, ви-х?дн? - в?дразу на р?дну землю, в село, до д?да. Пригадую, як ?хали з Ки?ва машиною ? Андр?й бачив з в?кна с,тад?он, то мало на ходу не вистрибував, а оченята так ? загорялися живим блиском. В?н марив футболом з дитинства, т?льки тод? ми цьому н?якого зна-чення не надавали. Село Андр?й любив, бо тут мав прост?р, м?г ск?льки хоч на луз? б?ля р?чки з сус?дськими хлопцями за м"ячем б?гати. Тут його енерг?? н?хто не стримував, ? в ус?х рухливих ?грах в?н був завод??м".

"Та ви краще погляньте, яка природа у нас! Як? кра?види, р?чки, р?чечки! А ставк?в ск?льки! - долуча?ться до розмови Мико-ла Григорович. - П?р там ?тал?я! То чужина, ск?льки ми там жили, а в Укра?ну, до р?дного села душа рветься, хоч ? н?кого тут не зали-шилося. Бо тут наша батьк?в-щина. Нехай би ? Андр?й колись сюди повернувся. Пригадую, як з вудочками через плече на св?-танку рибалити з ним ходили, як "Смереку" ? "Чорнобривц?" сп?-вали, коли обидв? с?м"? за столом збиралися. Сус?ди жартували:

нав?що вам паркан м?ж хатами? Все одно живете одним двором..."

Ми виходимо надв?р, ? Микола Григорович показу? мен?, де ген за городами розкинулося перше футбольне поле Андр?я._"Сам. футболом н?коли не захоплював-ся, - призна?ться батько чем-п?она, колишн?й танк?ст. - Хо-т?в, щоб ? син п?шов мо?ми сл?-дами, вивчився ? став в?йськовим. Але, певне, в?н у д?да Григор?я, мого батька, вдався. Той теж та-кий меткий та жвавий був. А як танцювати любив! Усе село зб?-галося подивитися".

"Та наш Андр?й - футбол?ст в?д Бога, - впевнено каже дядько Володимир Григорович. - Ця пристрасть до футболу у нього в кров?. Досить було матер? з хати до крамниц? вийти, в?н в?дразу ж д?ставав м"яч ? грав у футбол у к?мнат?. За грою забував про все на св?т?, нав?ть про школу. Люб? доводилося його залякувати:

"Принесеш дв?йку - не пущу на тренування!" Андр?й с?дав за п?дручники, але його мало ц?-кавили катети та г?потенузи, - кра?м ока в?н зиркав на стад?он. Футбольний м"яч для нього був найкращим подарунком. Прига-дую, з якогось в?дрядження я прив?з йому ф?рмовий - ад?-дас?вський м"яч. Андр?й так зра-д?в, схопив м"яча ?, забувши, за-ради кого з?бралися гост?, поб?г на футбольне поле...'



ЗА ПАРТОЮ ШЕВЧЕНКА СИДЯТЬ НАЙКРАЩ?

... П?сля трьох щасливих ? без-турботних рок?в у Дв?рк?вщин? Андр?й з батьками пере?хав до Ки?ва. Вони оселились у спаль-ному район? на Оболон?, на пер-шому поверс? звичайно? панель-но? багатоповерх?вки.

Знайти будинок в?домого фут-бол?ста вдалося не в?дразу: ус? вони схож?, мов брати-близнюки, а жодних мемор?альних табличок на честь Андр?я Шевченка ще не почепили. Вт?м, виявилося, що нав?ть випадковий перехожий зна?, де колись жив наш фут-бол?ст. Читаю вималюване на ст?н? зеленою фарбою "Шева ге-рой!" ? заходжу до п?д"?зду. Квар-тира номер 58: броньован? двер?, оббит? деревом. Тисну на кнопку дзв?нка, але н?хто не озива?ться.

"Тут уже давно н?хто не живе, -^ каже сус?дка Н?на Архип?вна, яка з перших дн?в переселення зна? родину Шевченк?в. - Андр?й тепер все по закордонах, сюди не нав?ду?ться. Н?коли йому. Такий був хороший хлопець, мам? зав-жди допомагав, см?ття виносив, по хл?б б?гав. То сумку сус?дц? до-несе, то дитячу коляску допомо-же на останн?й поверх затягнути. Яка с?м"я була? Нормальна с?м"я, дуже дружна ? добра. Вони в Н?меччин? довго жили, зв?дти такий гарний посуд привезли, що сус?ди ходили на т? розписан? тар?лочки подивитися. У нас же все - "общепит". А в них ? теле-в?зор, ? ст?нка. Така краса, такий затишок у дом?! То все завдяки матер? ?хн?й - Люб?, яка лад у дом? тримала... А он навпроти ? школа його", - поясню? стара ж?нка.

... Загальноосв?тня середня школа N 216. За якихось сто метр?в в?д п?д"?зду. При вход? охо-ронець. Л?воруч на ст?н? - вели-кий плакат ?з зображенням усм?х-неного Андр?я Шевченка ? стенд з найкращими спортсменами - посл?довниками футбол?ста. В учительськ?й питаю завуча ? вчител?в, як? десять рок?в навча-ли Андр?я. "Зна?те, ? учн?, що хоч ? не були найкращими у школ?, але про них завжди згаду?ш з особ-ливою любов"ю, - призна?ться мен? завуч З?на?да Валентин?вна Савицька. - Таким ? наш Андр?й був. Клас його не вважався силь-ним, зате д?ти п?д?бралися добр? й дружн?. Андр?я вибрали ф?зоргом. ? вчител?, розум?ючи, що сво? майбутн? - спорт - в?н уже вибрав, вс?ляко допомагали йому".

Сх?дцями п?д?йма?мося на дру-гий поверх. Тут у самому закутку -каб?нет, де перш? три роки на-вчався Андр?й. На пороз? мене зустр?ча? його перша вчителька- Клара Петр?вна За?ка. Досить було ?й на хвилинку в?двернутись, як непогамовн? першачки вкот-ре почали суперечку за парту Шевченка. "Отак вони щодня: кожен хоче сид?ти т?льки за ц??ю партою. Мало до б?йки не дохо-дить, - по-доброму нар?ка? Кла-ра Петр?вна. - Тож в нагороду за усп?хи я щодня саджу за цю парту того, хто найкраще п?дготувався до урок?в. У старших класах взагал? д?йшло до безглуздя. На парт? вир?зали ножем "Тут сид?в Шева", а пот?м кожен, хто с?дав на це м?сце, дописував св?й "ав-тограф". Ус? так хот?ли сид?ти за партою Шевченка, що почали розписувати й ?нш? парти. Ми сто-милися чистити ? лагодити, тож вир?шили зберегти Андр??ву парту для ?стор??: просто замкнули цю р?ч у п?дсобц?".

Вчител? кажуть, що улюбленим предметом хлопця була ?стор?я, а от на алгебр? чи ф?зиц? в?н часа-ми нудьгував. Траплялося, що ? сам уроки прогулював, ? хлопц?в п?дбивав. Директор школи нав?ть батьк?в викликав ? просив пере-вести" хул?ганистого учня в ?ншу школу, але все владналося.

У ФУТБОЛ ГРАВ ? БОСОН?Ж

"Андр?й ц?лими днями пропа-дав на пустир? за школою, - при-гаду? мама - Любов Микола?в-на. - 3 ранку до вечора м?г га-няти м"яча, приб?гав додому весь замурзаний, в подряпинах, але гордо розпов?дав, що забив три голи. Ми з батьком трохи його лаяли, пояснювали, що не можемо кожного м?сяця купу-вати нов? кеди, але в?н ладен був грати у футбол ? босон?ж, при-мудрявся так нав?ть голи заби-вати. Тож доводилося купувати нов? кеди. А коли ламав руку чи ногу ? мало не наступного дня знову рвався на стад?он, ми з чолов?ком зрозум?ли: фут-бол?ста в синов? не вбити..."

Хто зна, чи так би усп?шно склалася футбольна кар"?ра Шевченка, якби саме тод? в його житт? не з"явився перший тренер Олександр Шичков. В?н ? роз-глед?в у худорлявому школярев? майбутнього футбольного ген?я, запросив хлопця у футбольну школу "Динамо". З ним вперше у сво? 12 рок?в Андр?й Шевченко потрапив за кордон у склад? ди-тячо? команди. Майже з сьомого класу Шевчик, як називали його однокласники, соб? не належав: тренування, збори, по?здки, матч?... Учителька х?м?? Над?я Микола?вна Нечай пригаду?, як одного разу Андр?й попросив ??: "Тепер мен? вашого предмета не наздогнати. Дозвольте вивчити якийсь параграф, а ви мен? поста-вите те, що захочете". П"ят?рку вчителька поставити не могла, тр?йку - не хот?ла. Так Андр?й д?став четв?рку з х?м??.

У клас? Шевченко не був най-вищим, але на ф?зкультур? завж-ди ставав першим. Учитель переставляв його назад, а за якусь хви-лину в?н знову стояв попереду шеренги. Деколи з однокласни-ками грали у футбол на ящик и?нералки, а в старших класах - ? на пиво. Вчителька математики Л?д?я Васил?вна Серенко вважа?, що серед однокласник?в Андр?й був л?дером, його поважали за спортивн? усп?хи, а дехто йому й заздрив. Бо в?н ?диний з ус??? шко-?и бував за кордоном, носив справжн?й костюм "Ад?дас", привозив жуйки, запальнички, брелоки ? блискуч? баночки з-п?д кока-коли, яку в Радянському Союз? мало хто бачив. В?н уже ?од? гарно одягався, носив стильн? дртки та крос?вки ? дарував од-Вжласникам електронн? ?граш-ки, якими бавилися, зриваючи уроки, ? д?вчата, ? хлопц?. Та не лише футбол захоплював Андр?я:

педагоги пригадують, що м?г ? з хлопцями у курилц? за школою подим?ти, ? на дискотеках за д?вчатами упадав. "До третього класу Андр??в? подобалася Аня Скрипка, - розпов?да? Клара Петр?вна За?ка. - Три роки по-сп?ль на 8 Березня в?н дарував ?й модн? тод? парфуми "П?кова дама", книжку "Пов?сть про сина" ? г?лочку м?мози. Пот?м вона перейшла в ?ншу школу, а симпат??ю Андр?я стала ще одна Аня, з якою в?н товаришував. Вона нав?ть казала, що Шева - ?? майбутн?й чолов?к, але Андр??в? н?коли було думати про рома-ни..."

В?н був звичайним хлопцем ? не зазнавався, що ?здить по закордо-нах, вважають його наставники. М?г з кимось побитися, але за де-сять хвилин в?дразу мирився. М?г не лише заради футболу, але й за-ради хорошого ф?льму урок про-пустити. Бувало, не встигав чо-гось вивчити, але см?ливо вихо-див до дошки, бо знав: хлопц? п?дкажуть. Коли ж його просили допомогти вир?шити якийсь кон-фл?кт, н?коли не в?дмовляв...

Разом ?з першою учителькою Кларою Петр?вною йдемо кори-дорами школи, де гасав Шева - тепер?шн?й кумир м?льйон?в. "Ви зна?те, - каже мен? на прощан-ня його учителька, - якось мен? розпов?ли, що ворожка передба-чила Андр??в?: у 22 роки в?н гра-тиме в "Ювентус?". Хто б м?г пов?рити! За радянських час?в грати в так?й команд?! Ми поспе-речалися про це ? забули, як н?сен?тницю. Ач бачите - збуло-ся. Хоч ? не "Ювентус", а "М?-лан", зате таки став знамени-т?стю..."
**********************************************************************************
Оксана ПАХОЛНО Льв?в - Ки?в - Дв?рк?вщина

 
Extra Web Top Rambler's Top100 Рейтинг@Mail.ru Чисто Одесский сайт!!! Динамо Киев от Шурика Dynamomania.comDynamoMania.ru -
информационно-новостной динамовский ресурс Футбольно-познавательный квартал ФУТБОЛ ТОР-50 Wfe.ru - полный каталог футбольных сайтов AllBest.Ru Товары для болельщиков Сборная России по футболу KMindex Футбольная история и статистика Все Сезоны Чемпионата Мира и Европы и Лиги Чемпионов МЕТА - Украина Футбольный портал от Канонира Яндекс цитирования http://studiodelphin.com - Каталог Дельфина. Информационно-развлекательный портал. Каталог Ресурсов Интернет каталог @PAUTINA.NET Каталог сайтов на КРУТАНИ . RU Поиск в каталоге ZABOR.COM Украинский портАл УКРОП - Укра?нський об'?днаний портал ССЫЛКА | Каталог ресурсов Член элитного клуба самых лучших сайтов  Navigators-Internet! Каталог интернет ресурсов,Музыка,Знакомства с фотками, Школа страниц etc.! Поисковая система Deft site Netoteka - Поисковая Библиотека Интернет Каталог Allprikol.ru OPTIME : каталог сайтов и ресурсов Интернет Каталог сайтов Faststart.ru: Стартуй правильно Заяви о себе в интернет TOPCAT.RU Каталог ресурсов 35rus - каталог ресурсов интернет и хостинг Каталог сайтов Всего.RU тИЦ и PR этого сайта FRANCE-TRAVEL.RU - Информационный сервер по Франции Информационно развлекательный проект. Статьи, Новости, Кроссворды, Анекдоты, Обои рабочего стола, рейтинг сайтов Спорт :: Футбол
Оцените этот ресурс
Оцените ресурс:

finance.com.ua UAweb.net - крупнейшая сеть сайтов объявлений .RU